ДНЗ "Вище професiйне училище № 2 м. Херсона"

Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави.

   В Україні важливість міцного, добре озброєного  війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ —  День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ?

Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ

Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою.

І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та  мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецько владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване.

Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а в квітні відступила на Правобережжя.

Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування.

УПА

За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА. ЗАНЕПАД УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ

Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

ВІДРОДЖЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичуватийого сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та  відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО