9 листопада, наша країна відзначає День української писемності та мови
Історія свята
Цей день українці святкують з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – “Повісті минулих літ”. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов’янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.
Традиції на День української писемності та мови
У цей день:
- покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу
На честь свята жителі України також можуть написати Радіодиктант національної єдності, який започаткований у 2000 році.
Цьогоріч він розпочнеться об 11:00. Текст написала українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, а читатиме народна артистка, Герой України Ада Роговцева.
Здобувачі освіти та викладачі нашого навчального закладу, також доєднались до написання радіо диктанту. Щоб ще раз довести усьому світу, що не дивлячись на складні часи, на розпорошеність по світу: ми – українці, ми єдинні та незламні.